Заступник голови Держархіву, що попався на хабарі, відбувся незначним штрафом

За отримання хабара у 10 тисяч доларів заступник голови Держархіву Ігор Бондарчук відбувся у п‘ять разів меншим штрафом.

Про це повідомляє Українська Правда із посиланням на Судовий репортер.

 
ФОТО З FACEBOOK ІГОРЯ БОНДАРЧУКА

Дії чиновника кваліфікували як одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття відповідного рішення держслужбовцем.

"На підставі ч. 1 ст.70 КК України призначити остаточне покарання у виді штрафу в розмірі 3 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 51 тисячі гривень із позбавленням права обіймати посади, що пов`язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування строком на 1 рік" - йдеться у вироку.

Деталі: Навесні 2019 року Бондарчук запропонував знайомому допомогу у працевлаштуванні і вже всередині травня вимагав у нього 10 тис. доларів за свої послуги. Кандидат на посаду подав у СБУ заяву про злочин.

1 липня на Андріївському узвозі обвинувачений отримав першу частину винагороди в 5 тис. доларів, а згодом ще 4,8 тис. Після передачі другого траншу Бондарчука затримали.

НАБУ виявило також, що замголови Держархіву забув задекларувати у 2016 році 1,2 млн грн доходів від продажу квартири, витрати на 1,1 млн грн щодо купівлі квартири і правочин дарування квартири вартістю 3,3 млн грн.

Чиновник уклав угоду з прокурором і визнав себе винуватим. Сторони дійшли згоди про покарання у вигляді штрафу.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.