Державний архів Рівненщини отримав грант від Українського культурного фонду

Кошти підуть на реалізацію проєкту «Модерний архів».

Ініціатива спрямована на поліпшення доступу до архівної інформації запитувачів – дослідників, заявників, викладачів, студентів, людей з інвалідністю. Окрім того, проєкт допоможе покращити зберігання документів Національного архівного фонду, повідомляє видання "ВСЕ" із посиланням на Рівненську ОДА.

 
Фото ілюстративне

"Реалізація програми передбачає оцифровування документальної інформації, модернізацію читальної зали, удосконалення вебсайту, майстер-класи з пошуку архівної інформації "Вивчаймо історію роду разом" тощо.

Зокрема, у рамках проєкту передбачено оцифрувати півтисячі одиниць зберігання або 5 тисяч аркушів документів за 1781-1939 роки", - розповідає директор архіву Олег Дзецько.

Передусім оцифрованими будуть найбільш запитувані на сьогодні документи, в яких міститься генеалогічна інформація – ревізькі казки, метричні книги, сповідні відомості.

В свою чергу начальниця одного із підрозділів архіву Людмила Леонова розповіла про перетворення, що чекають на читальну залу установи:

"Тут створять місця для роботи дослідників, встановлять екран та проектор для демонстрації виставок та оглядів документів, проведення майстер-класів з пошуку архівної інформації та навчань з архівної справи і діловодства".

Вебсайт архіву передбачається створити на новій платформі, а це сприятиме його більшій функціональності та доступності роботи з документами для людей незалежно від місця проживання.

За час проєкту фахівці архіву проведуть чотири майстер-класи з пошуку архівної інформації.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.