Позов Медведчука щодо книги про Стуса є спробою утиску свободи слова. ЗАЯВА

Українська асоціація видавців та книгорозповсюджувачів прокоментувала спробу Віктора Медведчука заборонити розповсюдження книги "Справа Василя Стуса"

Текст заяви УАВК поширила у Facebook Юлія Орлова – директорка видавництва Vivat, що випустило книжку.

Наводимо цей текст у повному обсязі.

"Захищаючи свободу слова та друку в Україні, Правління ГС "УАВК" заявляє:

1. Правління Асоціації підтримує позицію видавництва Vivat в усіх питаннях, пов'язаних із позовом Віктора Медведчука через книжку Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".


2. Український книжковий ринок, письменники, журналісти та публіцисти не мають підпадати під політичну цензуру, а їхня робота не може слугувати інтересам окремих політичних діячів чи посадовців.


3. Позов Віктора Медведчука є спробою утиску свободи слова в Україні. В умовах незрілої судової системи він може стати негативним прецедентом, що обмежуватиме творчість авторів при створенні інших біографічних, історичних та публіцистичних творів.

 
юлія орлова, facebook

4. Правління ГС "УАВК" звертається до літературної і культурної спільноти, до творчих союзів та громадських організацій із закликом підтримати Видавництво Vivat у справі, що стосується книжки Вахтанга Кіпіані "Справа Василя Стуса".

Позиція Асоціації – це єдність у питаннях захисту свободи слова та вільної творчості в Україні.

Готуємось до розгляду справи та віримо у справедливий український суд".

Нагадуємо. 29 вересня головний редактор сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука.

Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. 

Позов поданий на захист честі, гідності та ділової репутації та  вимагає спростування недостовірної інформації. Суд призначений на 2 жовтня. 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.