Золото у єзуїтських сутеренах

Переоблаштувати підземелля, щоб влаштовувати там виставки музейного золота, збираються у Вінницькому обласному краєзнавчому музеї.

Про це повідомляє "Вежа".

Ідеться про єзуїтські підземні склепіння, виявлені у музеї в 2010 році. Тоді в одному з експозиційних залів хотіли замінити паркет, який почав псуватись через вологу.

Коли працівники музею пересунули велику піч (один з експонатів) до іншого залу, то виявили під нею невеликий отвір. Вже під ним побачили велике провалля, заповнене будівельним сміттям.

 

Виявлене приміщення, як було з'ясовано музейниками – це підвал єзуїтьського колегіуму. Звідти і з'явилася волога, яка псувала паркет. Маючи таке приміщення, музейники вирішили, що його потрібно якось використовувати. 

– В нас шикарна археологічна колекція золота, яка складається із золота доби бронзи, включно з колекцією бурштину і бронзовими виробами та сарматського золота. Всі ці речі зберігаються в фондах нашого музею, окремі з них відомі в усьому світі. У вузьких колах, звісно.

Ці колекції ми показуємо дуже рідко, на тематичних виставках або під замовлення. Але ці речі потрібно презентувати гідно.

Саме тому ми вирішили зробити експонат в експонаті – помістити нашу найкращу колекцію в нашому найцікавішому залі, – цитує видання завідуючу сектором археології Вінницького обласного краєзнавчого музею Ольгу Грабовську. 

 

Така виставка вже має назву – "Золоті сутерени".

Втім, перед працівниками музею постало декілька проблем: необхідність створити в підземеллі специфічні, потрібні для зберігання золота умови, відновити підземелля та реконструювати залу над ним. 

– Фахівці нам розповіли, що відповідні умови з контролем клімату можна створити як в самому погребі, так і у вітрині, де виставлятимуться коштовності. Після цього вже не було ніяких сумнівів, тому замовили дизайн-концепцію Олександру Антонцю і зараз вже маємо уявлення як це може виглядати, – зазначає Ольга. 

Наразі невідомо, коли може розпочатись реставрація підземелля та адаптація його під виставку "Золоті сутерени". За словами працівників музею, реставрація погребу включає і необхідність реконструкції приміщень над ним. 

 

Довідка. Близько 1754 року для учнів Вінницького єзуїтського колегіуму було створено гуртожиток – двоповерховий будинок, на місці якого зараз розташований музей. Згодом приміщення належало Вінницькій окружній школі, а з кінця XVIII століття в трьох кімнатах першого поверху була міська в'язниця.

У 1816 арештантів звідти перевели, а будинок відремонтували і розмістили там господарчі приміщення. Відомо, що до погребу можна було потрапити з кухні. 

"Сутерени" - діалектне слово, синонім "підземелля".

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.