Спецпроект

Ізраїльтяни знімають фільм про Голодомор

Актор, режисер та продюсер з Ізраїлю Дім Амор розпочав роботу над фільмом, присвяченим подіям Голодомору 1932-1933 років в Україні

Про це повідомляє портал Ukrainian Jewish Encounter.

Стрічка матиме назву "Голод". У центрі сюжету – історія матері з шістьма дітьми, які зіткнулися з жахами Голодомору. Прем'єру заплановано на 2020 рік.

 
Режисер фільму Дім Амор
dim amor, facebook

Мовою фільму буде іврит, а для перекладу на інші мови будуть зроблені субтитри. Сценарій також був написаний на івриті. Шестеро головних акторів  – громадяни Ізраїлю, деякі з них народилися в Україні. 

Зимові зйомки пройдуть в грудні 2019 року в селі Духанівка Конотопського району Сумської області – там знайдені автентичні будиночки з солом'яними дахами. Партнерська українська компанія надасть реквізит і машини 1930-х років, а також місцевих артистів для масовки.

Сумська область – рідний регіон для творця стрічки. Справжнє ім'я режисера Дмитро, а Дім Амор - творчий псевдонім. Він народився у Конотопі, а до Ізраїлю переїхав у 17-річному віці. Після служби в ізраїльській армії молодий хлопець став актором. Фільм є проектом "Академії сценічних мистецтв" – приватної школи Діма Амора з навчання акторської майстерності. 

Як зазначає видання, відразу після оголошення про початок зйомок фільму про Голодомор ізраїльський режисер отримав повідомлення від театральних інститутів Москви і Петербурга про повне припинення співпраці з його "Академією сценічних мистецтв". 

Дім Амор сподівається, що "Голод" побачать не тільки в кінотеатрах Ізраїлю і на фестивалях.

"Я дуже хочу, щоб фільм був показаний в Кнесеті. Сподіваюся, наш фільм зможе вплинути на позицію парламентаріїв Ізраїлю в питанні визнання Голодомору геноцидом", – підкреслив режисер.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.