На Хортиці археологи розкопали загадкову споруду, що виявилась могилою воїна. ФОТО. ВІДЕО

На запорізькому острові Хортиця науковці розкопали старовинну споруду: викладене з важких каменів десятиметрове коло. Виявилося, що так племена скіфів поховали свого видатного воїна.

Про це повідомляє 24-й Канал.

Знайдене поховання на Хортиці
Знайдене поховання на Хортиці

Археологи радіють кожній знайденій деталі, адже припускають, що поховання пограбували ще сучасники воїна.

Серед знахідок – невелике коване залізяччя. Воно було застібкою для колчана, у якому скіф носив стріли.

Знайдена на Хортиці застібка для колчана
Знайдена на Хортиці застібка для колчана

Раніше знайшли і відправили реставраторам іржаві рештки меча, шматки срібла і наконечники стріл. Скіфів, як й інші древні народи, недаремно цікавила Хортиця. Там перетиналися тодішні комунікації.

"Тут була переправа. Люди, які мешкали в цьому городищі, її контролювали. Для кочовиків переправи були дуже важливими. Оскільки через воду вони важко перебиралися. Дніпро для них завжди був великою перешкодою", – зазначив автор знахідки Дмитро Никоненко.

Скіфи тягали каміння з берега ріки
Скіфи тягали каміння з берега ріки

Поховання належить великому воїну, про це свідчить потужний шар каміння – деяке важить понад центнер. Скіфи мусили тягати його за кілометр з берега Дніпра.

Простим городянам таких могил не робили. За словами істориків, знахідка допоможе краще описати події давнини.

Таких реліквій на Хортиці чимало: поруч із нинішніми розкопками знаходиться святилище епохи бронзи. Місцеві жителі пишаються, що земля тут дихає пам'яттю тисячоліть.

Після дослідження науковці відкриють скіфську могилу для туристів.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.