Делегацію ЄП в комітеті Україна-ЄС очолив скандальний ексголова МЗС Польщі

Депутат Європейського парламенту від групи "Європейських консерваторів і реформістів" (ECR), ексміністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський став головою делегації в Комітет асоціації Україна-ЄС.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Вітольд Ващиковський
Вітольд Ващиковський
Фото: wiadomosci.onet.pl

Вибори відбулися в четвер у Європейському парламенті в рамках першого засідання делегації ЄП у Комітеті асоціації.

Крім того, віцепрезидентами були обрані представник групи "Зелених" з Німеччини Віола вон Крамон-Таубадель і представник ECR, президент Румунії з 2004 по 2014 роки Траян Басеску.

Ващиковський заявив, що метою його діяльності на цій позиції буде "наблизити Україну якомога ближче до Європейського Союзу, НАТО, щоб вона стала більш демократичною, незалежною".

"Ви можете розраховувати на нашу допомогу. Ми тут для того, щоб вам допомогти, розділити з вами наш досвід, ми можемо вам допомогти знайти мирне вирішення конфлікту, розпочатого Росією.

Ми сподіваємося, що швидше раніше, ніж пізніше, Крим і Донбас повернуться Україні. У цьому питанні ви можете на нас розраховувати", - запевнив він.

Європейська частина Комітету Асоціації Україна-ЄС нині очікує створення відповідної делегації від парламенту України, після чого відбудеться перше спільне засідання, або в Брюсселі, або в Києві.

Загалом делегація складається з 32 депутатів. До її складу також увійшов колишній президент Європейського парламенту (2009- 2012 роки) і колишній прем'єр-міністр Польщі періоду 1997-2001 років Єжи Бузек, два колишніх прем'єр-міністра: Андріус Кубілюс (ECR, прем'єр-міністр Литви з 1999 по 2000 і в період з 2008 по 2012 рік) та Лешек Міллер (соціаліст, прем'єр-міністр Польщі в період з 2001 по 2004).

Членом делегації також стала представник ECR Сандра Калнієте (яка з 2002 по 2004 обіймала посаду міністра закордонних справ Латвії, а з 2004 по 2009 була європейським комісаром з питань сільського господарства і рибальства), та представниця групи Соціалістів Клара Добрев з Угорщини, яка є віцепрезидентом Європейського парламенту.

Як повідомлялося раніше, під час офіційного візиту до Львова 4-5 листопада 2018 року міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в'їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.