Делегацію ЄП в комітеті Україна-ЄС очолив скандальний ексголова МЗС Польщі

Депутат Європейського парламенту від групи "Європейських консерваторів і реформістів" (ECR), ексміністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський став головою делегації в Комітет асоціації Україна-ЄС.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Вітольд Ващиковський
Вітольд Ващиковський
Фото: wiadomosci.onet.pl

Вибори відбулися в четвер у Європейському парламенті в рамках першого засідання делегації ЄП у Комітеті асоціації.

Крім того, віцепрезидентами були обрані представник групи "Зелених" з Німеччини Віола вон Крамон-Таубадель і представник ECR, президент Румунії з 2004 по 2014 роки Траян Басеску.

Ващиковський заявив, що метою його діяльності на цій позиції буде "наблизити Україну якомога ближче до Європейського Союзу, НАТО, щоб вона стала більш демократичною, незалежною".

"Ви можете розраховувати на нашу допомогу. Ми тут для того, щоб вам допомогти, розділити з вами наш досвід, ми можемо вам допомогти знайти мирне вирішення конфлікту, розпочатого Росією.

Ми сподіваємося, що швидше раніше, ніж пізніше, Крим і Донбас повернуться Україні. У цьому питанні ви можете на нас розраховувати", - запевнив він.

Європейська частина Комітету Асоціації Україна-ЄС нині очікує створення відповідної делегації від парламенту України, після чого відбудеться перше спільне засідання, або в Брюсселі, або в Києві.

Загалом делегація складається з 32 депутатів. До її складу також увійшов колишній президент Європейського парламенту (2009- 2012 роки) і колишній прем'єр-міністр Польщі періоду 1997-2001 років Єжи Бузек, два колишніх прем'єр-міністра: Андріус Кубілюс (ECR, прем'єр-міністр Литви з 1999 по 2000 і в період з 2008 по 2012 рік) та Лешек Міллер (соціаліст, прем'єр-міністр Польщі в період з 2001 по 2004).

Членом делегації також стала представник ECR Сандра Калнієте (яка з 2002 по 2004 обіймала посаду міністра закордонних справ Латвії, а з 2004 по 2009 була європейським комісаром з питань сільського господарства і рибальства), та представниця групи Соціалістів Клара Добрев з Угорщини, яка є віцепрезидентом Європейського парламенту.

Як повідомлялося раніше, під час офіційного візиту до Львова 4-5 листопада 2018 року міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський відмовився відвідати Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" через позицію його директора про те, що Польща 1918 року окупувала Західну Україну.

Раніше політик в ефірі одного з телеканалів заявив, що польське МЗС готує заборону на в'їзд до Польщі тим громадянам України, які стоять на антипольських позиціях і носять мундири дивізії військ СС "Галичина".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.