У Києві після реставрації відкрили давньоруський храм Спаса на Берестові. ФОТО

Київський храм Спаса на Берестові, що є пам’яткою архітектури XI—XII століть, був відкрититий після тривалої реставрації 28 вересня

Про це повідомляє Укрінформ.

Проєкт масштабних реставраційних робіт всередині храму і території навколо нього розпочався у 2017 році. Вдалося зберегти всі автентичні фрагменти пам'ятки, а також фрески доби Петра Могили.

 

Відновлюючи фрески ХVII століття, спеціалісти розпізнали під ними добре збережений шар із живописом XII століття. А під час археологічних розкопок навколо храму знайшли поховання ХV-XVIII століть, де виявили більше тисячі окремих знахідок – амулети з ікла дикої тварини, люльки, хрестики, фрагменти віконниць тощо.

 

Церква Спаса на Берестові була збудовала наприкінці XI або на початку XII ст. - можливо, коштом Володимира Мономаха. У ХV столітті храм був зруйнований кримським ханом Менґлі І Ґіреєм, після чого зберігся лише перший ярус прямокутного притвору.

 

У XVII столітті церкву реставрували в стилі українського бароко на замовлення Петра Могили. На початку ХIX століття до церкви прибудували дзвіницю у стилі класицизму. Такою вона збереглася до сьогодні. У 1990 році разом із Києво-Печерською Лаврою церква була включена до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

 

Реставраційні роботи здійснені за підтримки Міністерства культури України, КМДА, Києво-Печерського заповідника (до складу якого входить церква) за приватні і меценатські кошти.

 

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.