Представники Медведчука не прийшли на суд по "Справі Василя Стуса". ВІДЕО

Перше засідання щодо позову Віктора Медведчука з вимогою заборонити книгу "Справа Василя Стуса" відбулося в Дарницькому суді Києва 2 жовтня

Ані самого Медведчука, ані його представника в залі суду не було. Як повідомила суддя Марина Заставенко, адвокат заздалегідь попередив, що у цей день перебуватиме за кордоном, і просив перенести засідання на іншу дату.

 
Вікторія Рощина, hromadske

Натомість на суді були присутні укладач книги, головний редактор "Історичної правди" Ваханг Кіпіані з захисником та представники інших відповідачів - видавництва "Віват" та типографії "Юнісофт". Оскільки справа набула розголосу, на засідання прийшли активісти, що підтримують відповідачів, та журналісти.

Адвокати під час спілкування з пресою зазначили, що фрази, до яких є презензії в Медведчука, містять оціночні судження, на які-будь-хто має право. Вони назвали некоректною вимогу позивачала заборонити розповсюдження книги "в будь-якій формі на будь-якій території", оскільки це суперечить юрисдикції українських судів. 

Представники відповідачів просили суд дати їм ще час на підготовку відзиву, оскільки вони запізно дізнлися про позов. Суддя задовольнила їхнє клопотання, надавши ще 5 днів.

Наступне засідання було призначено на 13 грудня. Розпочнеться воно о 10:00.

"Історична правда" вела стрім засідання: відео 1, відео 2, відео 3.

Нагадаємо, 29 серпня Вахтанг Кіпіані повідомив на своїй facebook-сторінці, що отримав позов від Віктора Медведчука.

Позивач вимагає заборонити розповсюдження (продаж) книжку "Справа Василя Стуса" у будь-якій формі і на будь-якій території. 

Цивільний позов поданий на "захист честі, гідності та ділової репутації та спростування недостовірної інформації".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.