УІНП презентував фільм про головні здобутки за останні 5 років. ВІДЕО

Своєрідний підсумок п’ятирічної діяльності Українського інституту національної пам’яті підбиває новий фільм

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

27-хвилинну сттрічку створено спільно зі студією Young & Hungry production. 

 

У фільмі результати роботи Українського інституту національної пам'яті подані через призму окремих людських доль, які стають уособленням загальних історичних процесів. 

"Нам було важливо наблизити усіх зацікавлених до реальних результатів того, що було зроблено за 5 років. І робити ми це намагалися через окремі історії. Через історію Івана Мирона, який увійшов в історію як перший реабілітований за оновленим законодавством, проте ніколи б не розповідав про себе сам.

Історію сестер Мильченко, які самотужки вирішили розповісти про долю понад ста жертв репресій 30-их років у рідному селі на Полтавщині і їм це вдалося.

І багато інших моментів, які стосуються історії минулого, і сучасної історії. І якщо своєю діяльністю Інституту національної пам'яті вдається повертати втрачену правду про окремих людей, цілі родини, населені пункти, заохочувати пізнавати своє минуле, - це те, за що варто боротися і далі", - говорить автор фільму Омелян Ощудляк.

Фільм складається із кількох тематичних блоків. Частину з них Інститут презентував глядачам раніше.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.