У США облили фарбою пам'ятники Колумбу

Під час свята на честь відомого мореплавця Христофора Колумба, яке святкують 12 жовтня, у американських містах Сан-Франциско і Провіденс невідомі облили червоною фарбою пам'ятники мандрівникові

Про це повідомляє "Дзеркало тижня" з посиланням на CNN.

 
Пам'ятник у Сан-Франциско
cnn

На пам'ятнику в Сан-Франциско написали: "Знищіть всі пам'ятники геноциду і убийте всіх колонізаторів", а до монумента в Провіденсі прикували табличку зі словами: "Припинити святкування геноциду" і написали за допомогою балончика слово "геноцид".

Поліція розшукує вандалів.

 
Пам'ятник у Провіденсі
wjar

Це не перший випадок вандалізму по відношенню до пам'ятників Колумбу. Раніше ініціативні групи пропонували День Колумба перейменувати в День корінних народів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.