У Мюнхені вшанували пам'ять Степана Бандери

У Мюнхені пройшли жалобні заходи з нагоди 60-х роковин смерті ідеолога українського національно-визвольного руху, провідника ОУН Степана Бандери.

Про це кореспонденту Укрінформу повідомили у генеральному консульстві України у Мюнхені.

 
ФОТО УКРІНФОРМ

У панахиді на міському цвинтарі "Вальдфрідгоф" взяли участь більше сотні людей, зокрема, представники духовенства, української діаспори і громади, дипломати.

До могилі героя української нації поклали вінки і квіти.

 
фото укрінформ

У суботу в Українській греко-католицькій церкві св. Покрови та св. Апостола Андрія Первозванного в Мюнхені також пройшло богослужіння.

Як відомо, ідеолога українського національно-визвольного руху, політичного діяча, одного з лідерів Організації українських націоналістів Степана Бандеру було убито 15 жовтня 1959 року у Мюнхені агентом радянських спецслужб.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.