Археологи знайшли цвинтар із трубами, підведеними до могил. ФОТО

У місті Нарбона на півдні Франції знайшли римський некрополь віком 2100 років. Мерцям доволяли пити? Чи це який інший ритуал?

У некрополі було близько тисячі поховань. Дослідники вже розкопали триста, повідомляє Газета.Юей із посиланням на сайт Національного інституту охоронних археологічних досліджень.

 
ФОТО: inrap.fr

Поховання належали плебеям, рабам і вільновідпущеникам. У деяких могилах археологи виявили керамічні труби, які виходили на поверхню. У них поміщали приношення покійному. Наливали вино або інші напої, а також кидали їжу.

 
ФОТО: inrap.fr

Більшість з похованих кремували. У багатьох похованнях знаходили залишки похоронних багать або обгорілі кістки. Разом з покійним в поховання клали скляні або керамічні посудини для вина і пахощів, лампи, фрукти, в тому числі інжир і фініки

 
ФОТО: inrap.fr

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.