Президент Польщі: Пам'ять поляків про Креси не спрямована проти когось

22 жовтня відбулася церемонія нагородження лауреатів премії Інституту національної пам'яті Польщі «Semper Fidelis».

Про це повідомляє "Польське Радіо".

Статуетка премії
Статуетка премії "Semper Fidelis"
PAP/Tomasz Gzell

У палаці у Вілянові – колишній королівській резиденції в межах сучасної Варшави – 22 жовтня відбулася церемонія нагородження лауреатів премії Інституту національної пам'яті Польщі "Semper Fidelis".

Її вручають в цьому році вперше. Надалі вона буде присуджуватися окремим особам, установам і громадським організаціям за активну участь у збереженні спадщини східних околиць довоєнної Республіки Польща, нині територій в складі Литви, Білорусі та України, - т.зв. Кресів (польською Околиці).

Пам'ять про Креси - "це не пам'ять проти кого-небудь, а справжній дар серця, щира турбота і пам'ять, пропоновані тим, кого ми не можемо забути як нація", - з такими словами звернувся президент Польщі Анджей Дуда до учасників церемонії нагородження премією "Semper Fidelis".

У листі президента Польщі, який зачитала його радниця Зоф'я Ромашевська, також висловлено подяку тим, хто зберігає польську спадщину за східним кордоном країни: "Спасибі за турботу про наших співвітчизників на Сході, за турботу про їх могили".

Серед нагороджених премією "Semper Fidelis" в цьому році: Стефан Адамський, голова організації польських скаутів в Україні, журнал "Wołanie z Wołynia", римсько-католицький священик і професор соціальних наук Роман Дзвонковський, полковник Вероніка Себастьянович, солдат Армії Крайової, і Союз польських скаутів в Литві.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.