Президент Польщі: Пам'ять поляків про Креси не спрямована проти когось

22 жовтня відбулася церемонія нагородження лауреатів премії Інституту національної пам'яті Польщі «Semper Fidelis».

Про це повідомляє "Польське Радіо".

Статуетка премії
Статуетка премії "Semper Fidelis"
PAP/Tomasz Gzell

У палаці у Вілянові – колишній королівській резиденції в межах сучасної Варшави – 22 жовтня відбулася церемонія нагородження лауреатів премії Інституту національної пам'яті Польщі "Semper Fidelis".

Її вручають в цьому році вперше. Надалі вона буде присуджуватися окремим особам, установам і громадським організаціям за активну участь у збереженні спадщини східних околиць довоєнної Республіки Польща, нині територій в складі Литви, Білорусі та України, - т.зв. Кресів (польською Околиці).

Пам'ять про Креси - "це не пам'ять проти кого-небудь, а справжній дар серця, щира турбота і пам'ять, пропоновані тим, кого ми не можемо забути як нація", - з такими словами звернувся президент Польщі Анджей Дуда до учасників церемонії нагородження премією "Semper Fidelis".

У листі президента Польщі, який зачитала його радниця Зоф'я Ромашевська, також висловлено подяку тим, хто зберігає польську спадщину за східним кордоном країни: "Спасибі за турботу про наших співвітчизників на Сході, за турботу про їх могили".

Серед нагороджених премією "Semper Fidelis" в цьому році: Стефан Адамський, голова організації польських скаутів в Україні, журнал "Wołanie z Wołynia", римсько-католицький священик і професор соціальних наук Роман Дзвонковський, полковник Вероніка Себастьянович, солдат Армії Крайової, і Союз польських скаутів в Литві.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.