У Польщі перейменували вулицю підпільника "Лупашки", якого звинувачують у військових злочинах

Міська рада Білостоку (Польща) вирішила змінити назву вулиці, яка носила ім'я Зиґмунта Шендзеляжа «Лупашки», польського антикомуністичного підпільника. Історики кажуть, що його підлеглі вбивали білорусів в селах Білосточчини.

Про це пише "Радыё Свабода" з посиланням на TokFM.

За зміну назви вулиці проголосували 13 депутатів, 12 були проти. Тепер буде називатися Підляською. Назвати одну з вулиць Білостока на честь Зиґмунта Шендзеляжа "Лупашки" міська рада ухвалила в квітні 2018 року.

 

Проти надання вулиці в Білостоці ім'я "Лупашки" виступали місцеві жителі, як білоруси, так і поляки. На вулиці "Лупашки" невідомі писали на парканах "Вбивця" і клеїли наліпки. Польські націоналісти навіть патрулювали вулицю з метою захистити вивіски від незгодних.

Під час Другої світової війни Зиґмунт Шендзеляж воював у складі Війська Польського, а потім Армії Крайової, де з часом отримав звання майора. Після завершення війни відмовився скласти зброю та ще кілька років чинив опір комуністам. Відомі кілька епізодів нападів бійців "Лупашки" на мирні литовські та білоруські села - у Віленському краї та на Білосточчині відповідно. У 1948 році Шендзеляж був арештований, а у 1950-му страчений.  

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.