У Японії вщент згорів замок, внесений до списку ЮНЕСКО. ВІДЕО

Замок Сюрідзьо в японській префектурі Окінава згорів після 11-годинної пожежі, що сталася 31 жовтня.

Про це повідомляє ВВС з посиланням на японські ЗМІ.

 
kyodonews

Замок був збудований в XIV столітті та внесений у список об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Пожежа почалася в залі головного корпусу замку в ніч на четвер за місцевим часом. Під час загоряння в замку не було людей, ніхто не постраждав. Причини пожежі з'ясовуються.

Вогонь поширився на площі понад 6 тисяч квадратних метрів і повністю знищив сім будівель, включаючи головний будинок комплексу.

 
kyodonews

Як повідомляє місцева поліція, перед пожежею в замку проходив фестиваль культури держави Рюкю, та 30 жовтня персонал активно готувався до одного з святкових заходів.

Генеральний секретар японського уряду Йосіхіде Суга в четвер повідомив, що влада докладе всіх зусиль для відновлення замку.

Замок Сюрідзьо був побудований в XIV - XV століттях і вважається одним з головних символів стародавньої культури Окінави. Комплекс служив монаршої резиденцією за часів існування держави Рюкю.

У 1945 році під час Битви за Окінаву в підвалі замку розташовувався штаб Імператорської армії Японії. 25-27 травня замок обстрілювала артилерія американського лінкора "Міссісіпі", після чого там сталася пожежа.

 
kyodonews

Замок Сюрідзі довгий час стояв в руїнах. Реставрація середньовічного пам'ятника почалася тільки в 1980-і роки, а для відвідувачів він був відкритий в 1992 році.

У 2000 році замок Сюрідзьо був визнаний частиною всесвітньої спадщини ЮНЕСКО разом з іншими пам'ятками древнього царства на островах Рюкю в префектурі Окінава.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.