У Львові археологи знайшли монастирську крипту з людськими останками. ФОТО

Археологи провели розкопки на львівській вулиці Корнякта.

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

 
Рятівна археологічна служба

Фахівцям протягом двох тижнів робіт вдалося знайти залишки споруд костелу Святої Трійці та монастиря тринітаріїв, які були тут до 1848 року.

Зокрема археологи припускають, що натрапили на монастирську крипту - всередині лежали людські останки. Як уточнює сайт ГалІнфо, це були кілька костей, зокрема, частина людської черепної коробки. Наразі їх передали антропологам для отримання більш детальної інформації. 

 

Крім того, було знайдено частину арочного склепіння пивниці монастиря та фрагмент фасадного муру монастирського комплексу від вулиці Театральної.

 
Рятівна археологічна служба

Також дослідникам вдалось виявити елементи кахлю, частинки керамічного посуду та монети різних періодів.

 
 

У жовтні стартував ремонт вулиці Корнякта з заміною бруківки. Роботи всупереч нормам законодавства почали проводити без археологічного нагляду. На це порушення звернули увагу науковці та ЗМІ, після чого археологів таки допустили до робіт.

Довідка. Костел Пресвятої Трійці і монастир тринітаріїв у Львові були збудовані на початку XVIII ст. У крипті ховали зокрема представників роду Вельгорських - вони давали чималі пожертви на будівництво. У 1783 році монастир був ліквідований, будівлі передані університету. Комплекс був зруйнований внаслідок обстрілу міста та пожежі під час придушення повстання 1848 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.