У Львові археологи знайшли монастирську крипту з людськими останками. ФОТО

Археологи провели розкопки на львівській вулиці Корнякта.

Про це повідомляє Науково-дослідний центр "Рятівна археологічна служба".

 
Рятівна археологічна служба

Фахівцям протягом двох тижнів робіт вдалося знайти залишки споруд костелу Святої Трійці та монастиря тринітаріїв, які були тут до 1848 року.

Зокрема археологи припускають, що натрапили на монастирську крипту - всередині лежали людські останки. Як уточнює сайт ГалІнфо, це були кілька костей, зокрема, частина людської черепної коробки. Наразі їх передали антропологам для отримання більш детальної інформації. 

 

Крім того, було знайдено частину арочного склепіння пивниці монастиря та фрагмент фасадного муру монастирського комплексу від вулиці Театральної.

 
Рятівна археологічна служба

Також дослідникам вдалось виявити елементи кахлю, частинки керамічного посуду та монети різних періодів.

 
 

У жовтні стартував ремонт вулиці Корнякта з заміною бруківки. Роботи всупереч нормам законодавства почали проводити без археологічного нагляду. На це порушення звернули увагу науковці та ЗМІ, після чого археологів таки допустили до робіт.

Довідка. Костел Пресвятої Трійці і монастир тринітаріїв у Львові були збудовані на початку XVIII ст. У крипті ховали зокрема представників роду Вельгорських - вони давали чималі пожертви на будівництво. У 1783 році монастир був ліквідований, будівлі передані університету. Комплекс був зруйнований внаслідок обстрілу міста та пожежі під час придушення повстання 1848 року.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.