Кандидати на посаду голови УІНП. Хто всі ці люди? ДОПОВНЮЄТЬСЯ

Автори Істправди, журналісти, тимчасово безробітний юрист та... лісник. Бажання очолити Український інститут національної пам'яті виявили більше 10 осіб.

Редакція "Історичної правди" отримала від Національного агентства України з питань державної служби відповідь на запит щодо конкурсу на посаду голови Українського інституту національної пам'яті. Згідно документу, станом на 1 листопада (останній день, коли можна було подати заявку на участь у конкурсі) було зареєстровано дев'ять претендентів.

 

Нижче поданий повний перелік кандидатів із відомостями про кожного з них, знайденими у відкритих джерелах.

 
Стефан Христенко

1. Христенко Стефан Володимирович

Юрист за освітою. Працював за фахом у кількох компаніях. Зараз вивчає право у Копенгагені, згідно з декларацією – тимчасово безробітний.

 
Сергій Руденко 

2. Руденко Сергій Борисович

Кандидат культурології, фахівець з музейної справи. Доцент Київського Національного університету культури та мистецтв.

 
ФОТО КАНДИДАТА ТИМЧАСОВО ВІДСУТНЄ

3. Коростишевський Сергій Аркадійович

Співробітник Департаменту транспортної інфраструктури КМДА.

 
Дмитро Решетченко

4. Решетченко Дмитро Володимирович

Кандидат історичних наук, до березня 2019 року - начальник відділу Центрального державного архіву зарубіжної україніки.

 
Тарас Шамайда

5. Шамайда Тарас Анатолійович

Громадський діяч, автор "Історичної правди", згідно декларації - співробітник Управління справами Апарату Верховної Ради України.

 
Надія Князев

6. Князев Надія Михайлівна

Викладач української мови, член Національної спілки журналістів.

 
Петро Жижиян

7. Жижиян Петро Миколайович

Редактор сайту "Сегодня".

 
Аліна Понипаляк

8. Понипаляк Аліна Василівна

Кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного музею історії України, авторка "Історичної правди".

 
ФОТО КАНДИДАТА ТИМЧАСОВО ВІДСУТНЄ

9. Савченко Євгеній Олександрович

До звільнення в 2019 році - старший майстер лісу державного підприємства "Київський лісгосп".

Також стало відомо, що на конкурс подалися історики Олександр Алфьоров, Артем Харченко та заступник директор Національного інституту стратегічних досліджень Василь Яблонський.

У Національному агентстві України з питань державної служби поінформували, що уточнений список буде оприлюднений до кінця понеділка, 4 листопада ц.р.

Пізніше у агенстві пообіцяли актуалізувати список кандидатів вже наступного дня, 5 листопада. 

Перший етап конкурсу - тестування на знання іноземної мови, що має відбутися 7 листопада.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.