Спецпроект

Режисерка "Ціни правди" представить фільм у Києві

Відома польська режисерка Аґнєшка Голланд планує незабаром приїхати до України.

Про це повідомляє сторінка її фільму "Ціна правди".

 

У Києві режисерка особисто представить цей історичний трилер про долю журналіста Гарета Джонса українським глядачам та журналістам. 

Також 28 листопада вона стане почесною гостею фестивалю "Нове британського кіно", де фільм-відкриття "Ціна правди" буде показаний мовою оригіналу.

Нагадаємо, головний герой фільм Гарет Джонс - журналіст з Уельсу, який прибув у Радянський Союз в 1933 році. Він на власні очі побачив жахи Голодомору та намагався розповісти про них світу.

Стрічка вже отримала престижну польську кінопремію "Золоті леви".

Аґнєшка Голланд - польська режисерка, Голова європейської кіноакадемії, лауреатка "Золотого глобусу", двократна номінантка на премію "Оскар" за стрічки "Європа, Європа" (1991) і "У темряві" (2011).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.