Російського історика підозрюють у вбивстві колишньої студентки. Його виловили з Мойки разом з її рештками

Відомий історик з Санкт-Петербурга, кавалер Ордену почесного легіону Франції Олег Соколов зізнався у вбивстві 24-річної випускниці. Соколова затримали, коли він намагався позбутися тіла.

Про це пише ВВС.

 

Вранці 9 листопада доцента інституту історії Санкт-Петербурзького державного університету Олега Соколова затримали на набережній річки Мойки, коли він ймовірно намагався втопити рюкзак з двома відрізаними жіночими руками і травматичним пістолетом.

63-річний вчений був нетверезий і впав у річку. Він був госпіталізований з переохолодженням, а в неділю Соколова перевели в слідчий ізолятор.

Пізніше в квартирі доцента на набережній Мойки, як повідомляло видання "Фонтанка", були виявлені жіноче тіло, голова і закривавлена ​​пила.

Убитою виявилася випускниця СПбДУ Анастасія Єщенко, з якою Соколова пов'язували романтичні стосунки.

За даними "Інтерфаксу", дівчину було вбито з обрізу малокаліберної гвинтівки під час сварки.

 
Працівники російських спецслужб підіймають з Мойки рештки жертви вбивства
ALEXANDER DEMIANCHUK/TASS

"Він визнав свою провину", - повідомив адвокат Соколова Олександр Почуєв агентству Франс прес, додавши, що його підзахисний шкодує про скоєне і співпрацює зі слідством.

Олег Соколов спеціалізується насамперед на військовій історії Франції і є основоположником військово-історичної реконструкції в Росії. Він був нагороджений французьким орденом Почесного легіону.

З 2000 року він є доцентом кафедри історії нового і новітнього часу СПбДУ. Соколов - автор програми курсу з історії військового мистецтва. Постійно вів науково-дослідну роботу в галузі дослідження військової історії Росії та Європи XV-XIX століть.

Виступає автором понад 30 наукових праць, виданих в Росії, Франції, Іспанії, Чехії.

Колега Соколова, який попросив про анонімність, розповів Бі-Бі-Сі: "Він нормальний вчений, але з такою дурістю. Зображав Наполеона на лекціях і організовував історичні реконструкції, де був Наполеоном".

Раніше російська преса писала про кілька скандалів за участі російського науковця. Один з них був пов'язаний із насильством стосовно іншої жінки. А другий - із звинуваченнями у плагіаті в одній із його публікацій. 

Повідомлялося, що Соколов був членом наукової ради при Російському військово-історичному товаристві, яке очолює міністр культури Володимир Мединський. В даний час інформація про Соколова видалена з сайту РВІТ.

За повідомленнями в російських ЗМІ, після вбивства Соколов планував накласти на себе руки в мундирі Наполеона в Петропавлівській фортеці на очах у містян і туристів.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.