В Одесі розбили меморіальну дошку на честь українського активіста, загиблого 2 травня

П‘ятеро невідомих у балаклавах розбили одеську меморіальну дошку пам'яті українського активіста Ігоря Іванова, якого вбили 2 травня 2014 року.

Про це пише "Новинарня" з посиланням на активіста Сергія Стерненка.

 

Активіст зазначає, що за 30 метрів стоїть пост Нацгвардії, навколо – чимало камер. Інцидент стався у центрі міста.

"Дерибасівська фактично. Проросійські колаборанти нахабніють останнім часом. Стають дуже активними. Їх не карають, правоохоронні органи майже нічого не роблять у цьому напрямку.

Якщо зараз не збивати російську агентуру, вже скоро, як і у 2014, РФ виведе на вулиці тисячі живих мерців та почнеться нова фаза гібридної війни", – акцентує Стерненко.

У пресслужбі поліції Одеської області подію кваліфікували як хуліганство. Відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань: частина 2 статті 296 ККУ.

"Про розбиту табличку, встановлену у пам'ять про загиблих під час трагічних подій 2 травня 2014 року, до поліції повідомили громадяни. Зараз на місці події працює слідчо-оперативна група Приморського відділу поліції", – інформують речники поліції.

Ігор Іванов – десятник Одеського осередку "Правого сектора". Його застрелили проросійські активісти, що напали на мирну ходу за Єдність України 2 травня 2014 року.

2 травня 2014 року в Одесі в результаті масових заворушень, спровокованих проросійськими елементами, загинули 48 осіб, постраждали близько 300. Почалися сутички в центрі міста, де були застрелені кілька людей з проукраїнського табору. Потім проукраїнські активісти прийшли на Куликове поле, на якому розташовувалося наметове містечко сепаратистів. Намети загорілися, почалася пожежа в Будинку профспілок, в якій також загинули люди.

Першими жертвами протистояння були українські патріоти, яких розстрілювали сепаратисти в районі Грецької площі. Близько 40 осіб загинули під час пожежі в Будинку профспілок на Куликовому Полі, де перебували антимайданівці та інші прибічники російських ідей.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.