АНОНС: У Києві розкажуть про повсякдення українських науковців міжвоєнного часу

Лекція Оксани Юркової "ВУАН: незнане академічне повсякдення у міжвоєнний час" відбудеться 14 листопада.

Минулого року, у листопаді 2018 р., Національна академія наук України відзначила своє сторіччя. На ювілейних святкуваннях традиційно говорили про значні здобутки Академії, віхи її історичного розвитку, видатних вчених та їхні наукові досягнення й відкриття.

 

Згадали також про важкі випробування, які випадали на долю українських науковців у часи Української революції та Другої світової війни, репресії та переслідування.

Але за лаштунками пишномовних промов та вітань знову ж таки традиційно залишилася "кухня" академічного життя – академічне повсякдення у всьому його різнобарв'ї. Ця лекція, що ґрунтуватиметься на численних джерелах, якщо не заповнить прогалину, то принаймні поставить на порядок денний низку питань про академічне повсякдення у міжвоєнний час:

Як учені організовувались для створення Академії?

Як вони підлаштовувались під різні політичні режими для того, аби зберегти установу та вижити самим?

Як академіки спілкувались і через що сварились? Як та чому інтригували і хто був найзапеклішим інтриганом?

Як науковці "вибивали" гроші та приміщення для установ?

Де та як жили науковці? Яким був їхній розпорядок дня? Як вони захищали свої дисертації?

Як вшановувалась пам'ять померлих колег та як відбувались похорони президентів ВУАН?

Зрештою, як та коли радянській владі вдалось приборкати Академію?

Не будуть залишені поза увагою питання академічних сексотів, репресій проти вчених та вияви академічної солідарності.

Оксана Юркова - кандидат історичних наук, провідний науковий співробітник відділу історії України 20–30-х рр. ХХ ст. Інституту історії України НАН України. До сфери наукових зацікавлень входить українська та російська історіографія ХХ століття, історія української науки, біографістика, грушевськознавство, історична іконографія, електронні інформаційні ресурси.

Модерує Ольга Петренко-Цеунова.

14 листопада, четвер, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Вхід вільний.

Лекція відбудеться в рамках проекту A posteriori. Історичний лекторій.

Подія у Facebook.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.