«Пам’ять, що рятує: голоси правди». Стартувала інформаційна кампанія до Дня пам’яті жертв Голодомору

Український інститут національної пам’яті розпочав інформаційну кампанію до Дня пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років. Цього року вона присвячена окремим історіям людей, які не мовчали про Голодомор. Гаслом кампанії є «Пам’ять, що рятує: голоси правди».

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

 

Комуністичний режим робив все, щоб голоси правди про Голодомор-геноцид 1932-1933 років змовкли.

Втім голоси тих, хто доносив правду, не затихли. Спочатку вони зазвучали в західному світі, завдяки сподвижницькій праці української діаспори, небагатьох західних істориків та журналістів, а після здобуття Незалежності, і в Україні. 

Нині голоси свідків збереглися на папері, в аудіо та відео форматах. Ці голоси можна почути на уроках у школі, прочитати у журналістських статтях, побачити в художніх і документальних фільмах. Цього року Український інститут національної пам'яті робить цим новим проектом свій внесок для того, щоб ці голоси не затихли.

"Проект "Пам'ять, що рятує: голоси правди" – це спроба почути ці голоси, власне, лише окремі голоси із мільйонів, що розкривають різні аспекти Голодомору, а разом створюють загальну картину цього злочину комуністичного режиму.

Голоси про розкуркулення та колективізацію, стратегії виживання та людяність у нелюдяний час, про страждання та скорботу, страх та надію, про злочин і про боротьбу.

Це голоси людей правди і тих хто вистояв, кого не зламав Голодомор. І сьогодні ці голоси правди нагадують нам, що народ який вистояв у Голодоморі уже ніщо і ніхто зламати не зможе", – пояснює заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

Протягом наступних тижнів у соціальних мережах (facebooktwitter) Інституту публікуватиметься низка дописів, присвячена голосам правди.

Окрім того, інформаційна кампанія, розроблена Українським інститутом національної пам'яті, також передбачає:

Інформаційна кампанія має хештеги: #ГолосиПравди #Голодомор86 #Holodomor86. Просимо використовувати їх для дописів, що стосуються річниці трагічних подій.

У 2019-му українці і світове співтовариство 23 листопада вшанують пам'ять убитих Голодомором 1932-1933 років. О 16:00 буде оголошено загальнонаціональну хвилину мовчання, після чого кожен може згадати загиблих українців і запалити свічку на своєму підвіконні.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.