Спецпроект

АНОНС: У Києві розкажуть про Голодомор 1932-1933 років

Лекція «1932-1933: Як голодом вбивали Україну?» відбуд

Перед слухачами виступить історик, дослідник Голодомору, заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак.

 

Голодомор – це не лише страшна трагедія, що забрала мільйони людських життів. Це також соціальна інженерія, метою якої було змінити ментальність та ідентичність десятків мільйонів людей.

- Чому став можливим Голодомор?
- Чому більшовики вбивали голодом Україну?
- Якою була мета Сталіна?
- Як вбивали голодом та як "замітали" сліди злочину?
- Чи досягнув Сталін мети?

У рамках заходу Володимир Тиліщак також презентує нові видання Українського інституту національної пам'яті: "Людяність у нелюдяний час" (книга про праведні діяння в роки Голодомору, упорядники – Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко), збірник спогадів свідка Голодомору Анастасії Лисивець "Скажи про щасливе життя…" та "Репресовані" щоденники. Голодомор 1932-1933 років в Україні" (упорядкування, вступна стаття, загальна редакція – Ярослав Файзулін).

15 листопада, п'ятниця, 18:30.

Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану (Майдан Незалежності, 2).

Вхід на захід вільний, проте потрібна попередня реєстрація за посиланням – http://bit.ly/2WTAcIY.

Захід організовано Українським інститутом національної пам'яті спільно з Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.