У Перу виявили майже 150 нових малюнків Наска. ФОТО

Цю знахідку зробили японські вчені за допомогою штучного інтелекту.

Вчені з Японії скористалися технологією штучного інтелекту і змогли виявити майже 150 нових геогліфів на плато Наска в Перу – повідомляє NHK.

 
Фото: NHK

"Група японських вчених, яка проводить дослідження плато Наска в Перу, виявила 143 нових геогліфи. Про це оголосила група вчених з університету Ямагата на чолі з професором Масато Сакаї", - йдеться в повідомленні.

Відзначається, що знайдені геогліфи (нанесені на землю геометричні або фігурні візерунки) представляють собою зображення людей, птахів, тварин – в тому числі кішок.

Вчені повідомили, що для аналізу отриманих даних вони використовували технологію штучного інтелекту, розроблену однієї з компаній, що працює в сфері інформаційних технологій.

 
Фото: ЕРА

Довідка. Наска – пустельне плато і плита літосфери на південному узбережжі Перу. Крім того так називають археологічну культуру, що процвітала в період між 500 р. до Р.Х. і 500 р. після Р.Х.

Можливо, саме вони і створили знамениті лінії Наска (геогліфи Наски), церемоніальне місто Кауачі і систему підземних акведуків, які функціонують до сих пір.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.