Польща домоглася від Netflix історичної справедливості. Сперечалися за концтабори

Автори серіалу Netflix "Диявол по сусідству" (The Devil Next Door) погодилися додати анотації до карти Європи, яка викликала обурення польського прем'єр-міністра.

Про це повідомляє російська служба ВВС.

 
Колаж Daily Mail

Дія серіалу "Диявол по сусідству" відбувається під час Другої світової війни. Сюжет розповідає про полювання за Іваном Дем'янюком, уродженцем Української РСР, що потрапив у полон і став охоронцем у концтаборах. Нібито Дем'янюк, за свідченнями свідків, відрізнявся жорстокістю і отримав прізвисько Іван Грозний.

Кілька днів тому прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що в серіалі допущені історичні помилки:

"Я написав листа главі Netflix Ріду Гастінгсу щодо історичних неточностей у кіновиробництві на цій платформі. Можливо, для їхніх творців це несуттєві помилки, але вони дуже шкідливі для Польщі, і наше завдання – твердо відповісти.

[В серіалі] взагалі ніяк не коментується і не пояснюється, що цими таборами управляли німці. Карта не просто невірна, вона змушує глядача вірити, що ці табори організували і керували ними поляки", - написав польський прем'єр.

Порівняння помилкової і правильної карт із допису Моравецького
Порівняння помилкової і правильної карт із допису Моравецького

У серіалі окупована Польща зображена в своїх нинішніх кордонах. Польща в серіалі простягається досить далеко на схід, на територію, яку контролював Райхскомісаріат Україна і де діяв нацистський окупаційний режим, і на північ, на територію Рейскомісаріату Остланд (нині – країни Балтії – ІП).

Минулої п'ятниці в Netflix заявили, що не будуть виправляти карту, але додадуть коментарі, щоб позначити, що концтабори створили не поляки, а нацисти.

Представник компанії пояснила, що карту Польщі автори серіалу взяли з ізраїльських та американських телесюжетів про суд над Іваном Дем'янюком.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.