В Одесі з'явився свій відділ УІНП, який очолив ветеран російсько-української війни

В Одесі починає свою роботу Південний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Про це повідомляє кореспондент Depo.Одеса.

Сергій Гуцалюк
Сергій Гуцалюк

Посаду начальника Південного міжрегіонального відділу Управління реалізації політики національної пам'яті в регіонах Українського інституту національної пам'яті отримав одеський майданівець, отаман "Чорноморського гайдамацького з'єднання" та ветеран АТО Сергій Гуцалюк.

За його словами, південне представництво об'єднає в собі Одеську, Миколаївську, Херсонську області та Крим.

"У вати, сєпарів та інших істерика буде, почнуть на мене скарги строчити", – сміється Гуцалюк.

Презентація УІНП в Одесі запланована на 29-30 листопада у бібліотеці Грушевського під гаслом "Робимо історію популярною!". На жителів та гостей перлини Причорномор'я чекають лекції істориків, кінопоказ та презентації видань.

 

Зокрема, одеситам представлять настільні ігри "Українська революція" і "УПА – відповідь нескореного народу", брошуру "2014: початок російсько-української війни", книги "Дівчата зрізають коси", "Майдан від першої особи. Регіональний вимір" (1,2 частина), "Люди сірої зони" (про російську анексію і репресії в Криму), "По той бік себе" (про психотравми як наслідок Голодомору). Завершаться заходи вечіркою.

"Ми прагнемо довести, що історія може бути цікавою. Адже історія України – це не тільки плачі і втрати. Ми впевнені: її можна споживати без брому й нафталіну. І хочемо, щоби вона була доступною та зрозумілою кожному. Тож запрошуємо відвідати заходи Українського інституту національної пам'яті в Одесі. Вхід вільний", – зазначив Гуцалюк.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.