У Польщі відкрили виставку про Голодомор

У виставково-конференційному центрі Білостоцької архієпархії можна побачити фотографії та документи, присвячені історії Голодомору в Україні. Ця виставка показує один із найбільших злочинів комуністичного режиму.

Про це повідомляє Польське Радіо.

 

Виставку під заголовком "Совєтський Голодомор – геноцид в Україні. Нас вбивали, бо ми – українці" привезено до Білостоку з Києва, на запрошення Музею пам'яті Сибіру.

Виставка розповідає про штучний голод, до якого влада СРСР довела у 1930-х роках. За підрахунками істориків, жертвами Голодомору могли стати 7 мільйонів українців, переважно жителі села, – сказала доктор Юлія Коцур з Національного музею "Меморіал жертв Голодомору" в Києві.

У Польщі виставку показано вперше. Це результат співпраці музеїв з Білостоку та столиці України, – повідомив директор Музею пам'яті Сибіру, професор Войцєх Слєшинський:

"Ми починаємо вже практичну співпрацю з Україною, а точніше – з музеєм Голодомору в Києві (Національним музеєм "Меморіал жертв Голодомору"). Відкриваємо виставку, що розповідає про цей період, який був одним із найскладніших в історії України 20-го століття. Варто про це нагадувати, адже трагедії, яка сталася в 30-ті роки в Східній Україні, ми зазнаємо в дещо іншому вимірі після 17 вересня 1939 року вже на наших східних землях".

Нагадуємо, що 23 листопада, в Україні відзначатимуть День пам'яті жертв голодоморів. Щороку у четверту суботу листопада українці в цілому світі проводять також акцію "Запали свічку", присвячену пам'яті мільйонів жертв голодної смерті.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.