У Львові розпочались пошукові роботи могил захисників міста з 1939 року

ТОВ "Українська пам'ять" спільно із спеціалістами Інституту національної пам’яті Польщі розпочали пошуково-земляні роботи з пошуку могили польських вояків, що загинули у вересні 1939 року та поховані на давньому кладовищі на Збоїщах – зараз це однин з північних районів міста Львова.

Про це повідомляє Гал-Інфо.

Колаж старого цвинтару на Збоїщах
Колаж старого цвинтару на Збоїщах
ФОТО: photo-lviv.in.ua

ʺКожен етап пошукових робіт, які веде Бюро пошуків та розпізнання ІНП, розпочинається з ознайомлення з місцем і перевіркою, як змінилася інфраструктура з огляду на карти та документи, які ми маємоʺ, - сказав отець Томаш Тшаска з ІНП, який разом зі спеціалістами Бюро знаходиться на місці у Львові.

Він також додав, що черговим етапом робіт ІНП буде перевірка, чи на давньому цвинтарі на Збоїщах знаходяться гробові ями – братня могила солдатів вересня 1939 року.

На місці проведення робіт разом з ТОВ "Українська пам'ять" працюють польські спеціалісти. На давньому некрополі знаходяться поодинокі пам'ятки, в тому числі також символічний хрест з таблицею, яка присвячена ʺсолдатам Польського війська, які полягли за захист батьківщини у вересні 1939 рокуʺ.

Поряд також знаходиться пам'ятний знак українським солдатам, які полягли у боротьбі за волю України у 1918-1919 роках.

Зараз пошукові роботи ІНП зосередженні на могилах польських солдатів, які у вересні 1939 року поблизу Львова полягли у боротьбі з німецьким Вермахтом, який атакував місто.

Заплановані роботи мають дослідницький характер, зокрема проводяться пошуково-земляні роботи з пошуку могили польських вояків, що загинули у вересні 1939 року. Експерти на основі попередніх досліджень та архівних джерел хочуть детально дослідити місце розташування могили, де можливо поховані солдати, які боролися за Львів. У випадку виявлення останків, в майбутньому буде проведена ексгумація з метою перепоховання.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.