Археологи зробили нові відкриття у Софії Київській

Другий тиждень у Софійському соборі проводяться археологічні дослідження одного із опорних стовпів храму.

Про це повідоляє сторінка заповідника "Софія Київська" у Facebook.

 

Останні дослідження у цьому місці проводилась у 1939 році археологом Михайлом Каргером. Однак архівні матеріали дослідження не збереглись до наших часів, наявні лише згадки у публікаціях самого археолога. Проте у цих публікаціях відсутні деякі важливі факти, які тепер вдалося виявити археологам.

 

Зокрема було відомо, що стовпи мали восьмигранну форму. Вважалося, що у таку форму їх складали за допомогою спеціальної фігурної плінфи. Але з'ясувалося, що насправді стовпи спочатку будували квадратними. Ба більше, розписувались вони фресками у такій же формі. А вже пізніше, у XI чи ХІІ столітті, стовпам надали восьмигранної форми, просто підрубивши кути.

 

Крім того, раніше вважалося, що стовпи були складені на фундаменті з великих брил, покладених насухо. А тепер вчені дізналися, що саме через це конструкція значно осідала, тому в храмі було декілька рівнів заливки підлоги. Адже один рівень заливали, він ламався і просідав, потрібно було робити новий. Археологи нарахували чотири рівні, які, найімовірніше, були пов'язані із ХІ століттям.

 

"Сподівань на знахідки не було, адже археологічні роботи уже проводились у 1939 році. Проте, як виявилось, Софія має ще багато скарбів. Археологи знайшли декілька десятків фрагментів мозаїки і фресок, фрагменти скляних посудин. У

же до кінця тижня культурний шар знову буде накрито ковпаком та розпочнеться ґрунтовна робота над розробленням нового сучасного проєкту для його експозиції", - додають у заповіднику.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.