У США випустили фейковий ролик з промовою Ніксона після загибелі Армстронга на Місяці

На Міжнародному кінофестивалі в Амстердамі була представлена інсталяція «У разі приземлення на Місяць». У ній колишній президент США Річард Ніксон, який помер в 1994 році, виголошує промову після провалу місії «Аполлон-11» в 1969-му.

Про це повідомляє birdinflight.com із посиланням на Vice.

 

Під час польоту астронавти Ніл Армстронг, Майкл Коллінз і Едвін Олдрін кілька разів ледь не загинули.

Незадовго до польоту Ніксон попросив журналіста і свого спічрайтера Вільяма Сафіра написати урочисту промову на випадок загибелі екіпажу під час висадки на Місяць. Текст називався "В разі катастрофи на Місяці". Оскільки місія була успішною, альтернативну промову ніколи не була прочитано.

"За волею долі люди, які вирушили на Місяць, щоб досліджувати світ, залишаться там, щоб спочивати з миром. [...] Кожна людина, яка буде дивитися на Місяць з настанням ночі, буде знати, що в цьому далекому світі є куточок, який назавжди залишиться частиною людства", - каже Ніксон у фейковому відео.

Над проектом працювали співробітники Центру доповненої реальності Массачусетського технологічного інституту. Спершу їм довелося візуалізувати мову Ніксона, а потім відтворити його голос. Для цього команда співпрацювала з українським стартапом Respeecher, який за допомогою нейромереж відтворює голос будь-якої людини.

"Висадка на Місяць - одна з найбільш пам'ятних історичних подій [...], так що всім буде цікава його альтернативна версія", - вважає одна з творців інсталяції Франческа Панетта.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.