У США випустили фейковий ролик з промовою Ніксона після загибелі Армстронга на Місяці

На Міжнародному кінофестивалі в Амстердамі була представлена інсталяція «У разі приземлення на Місяць». У ній колишній президент США Річард Ніксон, який помер в 1994 році, виголошує промову після провалу місії «Аполлон-11» в 1969-му.

Про це повідомляє birdinflight.com із посиланням на Vice.

 

Під час польоту астронавти Ніл Армстронг, Майкл Коллінз і Едвін Олдрін кілька разів ледь не загинули.

Незадовго до польоту Ніксон попросив журналіста і свого спічрайтера Вільяма Сафіра написати урочисту промову на випадок загибелі екіпажу під час висадки на Місяць. Текст називався "В разі катастрофи на Місяці". Оскільки місія була успішною, альтернативну промову ніколи не була прочитано.

"За волею долі люди, які вирушили на Місяць, щоб досліджувати світ, залишаться там, щоб спочивати з миром. [...] Кожна людина, яка буде дивитися на Місяць з настанням ночі, буде знати, що в цьому далекому світі є куточок, який назавжди залишиться частиною людства", - каже Ніксон у фейковому відео.

Над проектом працювали співробітники Центру доповненої реальності Массачусетського технологічного інституту. Спершу їм довелося візуалізувати мову Ніксона, а потім відтворити його голос. Для цього команда співпрацювала з українським стартапом Respeecher, який за допомогою нейромереж відтворює голос будь-якої людини.

"Висадка на Місяць - одна з найбільш пам'ятних історичних подій [...], так що всім буде цікава його альтернативна версія", - вважає одна з творців інсталяції Франческа Панетта.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.