АНОНС: У Львові молодих науковців вчитимуть працювати з відкритими архівами

Семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» відбудеться у Львові 10 грудня

Центр досліджень визвольного руху запрошує до участі студентів та аспірантів.

Історики, дослідники та архівісти розкажуть про специфіку роботи з архівними джерелами для написання наукових робіт. Також презентують нещодавно знайдені документи, які будуть цікавими для дослідників українського визвольного руху.

Молоді науковці під час практичних сесій зможуть поспілкуватися з експертами щодо пошуку архівних документальних матеріалів для своїх робіт, а також відкрити для себе нові напрямки для досліджень. Окрім цього, учасникам покажуть, як відбувається робота над реставрацією виявлених документів, які сьогодні продовжують знаходити в різних місцях.

Організатори покривають транспортні витрати та проживання для учасників, які цього потребуватимуть.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму http://bit.ly/2qM4OAm (дедлайн — 10:00, 2 грудня). Результати відбору — не пізніше 23:59 2 грудня.

У разі додаткових питань писати на скриньку: history@cdvr.org.ua

Організатори та партнери заходу:

Центр Досліджень Визвольного Руху, Український інститут національної пам'яті, Національний музей "Тюрма на Лонцького", Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

10 грудня 2019 р., вівторок.

Місце: м. Львів, вул. С. Бандери, 1, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького".

Подія у Facebook.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.