АНОНС: У Львові молодих науковців вчитимуть працювати з відкритими архівами

Семінар «Відкриті архіви для молодих науковців» відбудеться у Львові 10 грудня

Центр досліджень визвольного руху запрошує до участі студентів та аспірантів.

Історики, дослідники та архівісти розкажуть про специфіку роботи з архівними джерелами для написання наукових робіт. Також презентують нещодавно знайдені документи, які будуть цікавими для дослідників українського визвольного руху.

Молоді науковці під час практичних сесій зможуть поспілкуватися з експертами щодо пошуку архівних документальних матеріалів для своїх робіт, а також відкрити для себе нові напрямки для досліджень. Окрім цього, учасникам покажуть, як відбувається робота над реставрацією виявлених документів, які сьогодні продовжують знаходити в різних місцях.

Організатори покривають транспортні витрати та проживання для учасників, які цього потребуватимуть.

Для участі потрібно заповнити реєстраційну форму http://bit.ly/2qM4OAm (дедлайн — 10:00, 2 грудня). Результати відбору — не пізніше 23:59 2 грудня.

У разі додаткових питань писати на скриньку: history@cdvr.org.ua

Організатори та партнери заходу:

Центр Досліджень Визвольного Руху, Український інститут національної пам'яті, Національний музей "Тюрма на Лонцького", Історичний факультет Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.

10 грудня 2019 р., вівторок.

Місце: м. Львів, вул. С. Бандери, 1, Національний музей-меморіал "Тюрма на Лонцького".

Подія у Facebook.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.