Наказ про обмеження копіювання документів має бути скасований - новий голова ДАСУ

Анатолій Хромов, нещодавно призначений на посаду голови Державної архівної служби України, обіцяє найближчим часом домогтися скасування ухваленого в 2018 році Наказу Міністерства юстиції №2059/5, що обмежував можливості копіювання документів Національного архівного фонду.

Про це він заявив у інтерв'ю на радіо "Культура".

 

За словами Хромова, є домовленість про це з заступником міністра юстиції та з самим міністром.

"Ми розуміємо, що той минулорічний наказ щодо обмеження прав копіювання користувачами має бути скасований. Це принципова річ, і ми з цього маємо розпочати", - заявив він.

Чиновник додав, що для початку треба скасувати найбільш одіозні обмеження, а вже потім приступити до розробки нового порядку користування архівними документами. Чернетки цього вже є. 

Нагадаємо, наказом заборонено копіювати документи формату більшого за формат А4, а також документи із згасаючим чи слабоконтрастним текстом, документи, виконані аквареллю, гуашшю, олівцем, вугіллям, залізогаловим чорнилом тощо. 

"Ухвалення Наказу встановлює монополію архівних установ на історію та обмежує конституційне право на інформацію.

Подібні кроки архівної служби не лише створюють ефект горловини пляшки, коли операційна неспроможність архівів виготовляти копії буде затягувати дослідження на роки, але і дасть можливість архівним працівникам бути модераторами історії, де архівний працівник волюнтаристично визначатиме, хто з дослідників заслуговує на допомогу", - заявляли представники наукових установ та громадських організацій, які у 2018 році почали кампанію за скасування цих правил.

Докладніше про проблему з вільним копіюванням архівних документів читайте в колонці Антона Земанека:

Quo vadis? Крок уперед, два назад. Стрибок у прірву?

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.