АНОНС: Відкриття виставки «На захисті Незалежності»

У Національному музеї історії України відкриється виставка «На захисті Незалежності», приурочена до Дня Збройних сил України.

Про це Історичній правді повідомили у пресслужбі Музею.

 

На виставці представлені матеріали з фондової колекції Національного музею історії України, що висвітлюють відродження ЗСУ: національний синьо-жовтий прапор, на якому 23 грудня 1991 року на центральному майдані м. Рівного першими присягали на вірність народові України військовослужбовці 55-го окремого лінійно-вузлового полку зв'язку, ескізи форми одягу військовослужбовців Збройних сил на перехідний період, Державний Герб із прикордонного знака № 123, який першим встановили на державному кордоні України 1992 року, кортик Військово-Морського флоту ЗСУ.

Кураторка виставки – старша наукова співробітниця відділу історії незалежної України Ірина Пуля.

Час: 5 грудня, четвер, 15:00

Місце: Національний музей історії України (апсида третього поверху), вул. Володимирська, 2, м. Київ

Контакт: 093-835-1696 (Леонід Овчаренко).

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.