Археологи знайшли на семи єгипетських муміях невидимі татуювання

Археологи із Сент-Луїського університету (штат Міссурі) за допомогою інфрачервоного сканера виявили на семи єгипетських муміях жінок невидимі татуювання.

Як повідомляє The Бабель із посиланням на Science News, приблизний вік мумій з некрополя Дейр-ель-Медіна — близько трьох тисяч років.

 
A. AUSTIN / Saint Louis University

На одному тілі знайшли до 30 малюнків. На них зображені папірус, око, ієрогліфи, різні боги та тварини. У інших багато малюнків, які виконані у вигляді ієрогліфів і хрестоподібних візерунків (переважно на руках).

Археологи припустили, що жінки могли бути цілительками або жрицями. Деякі з малюнків вказують на релігійне значення. Відомо, що в Дейр-ель-Медіні жили ремісники, які будували та прикрашали гробниці в сусідніх Долині царів і Долині цариць.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.