УІНП випустив календар на 2020 рік «Українські жінки ХХ століття»

Новинку до наступного року випустив Український інститут національної пам’яті. На початку грудня надруковано настінний календар «Українські жінки ХХ століття», до якого увійшли видатні, але маловідомі українки, чиї ювілеї відзначатимемо у 2020-му.

Про це йдеться на сайті Інституту.

 
Фото: УІНП

Одна із засновниць Української гельсінської групи; перша жінка в Австро-Угорщині, яка отримала диплом лікаря; зв'язкова ОУН, що понад дев'ять років пробула в підпіллі; заступниця командира авіаполку спеціального призначення; засновниця жіночих відділів "Карпатської Січі"; вчена-дослідниця геофізики та астрономії, на честь якої названий один із кратерів Венери…

Ці жінки були винятковими в історії України. Кожна з них у різний спосіб вплинула на становлення та розвиток української держави, її культуру, освіту й науку наприкінці ХІХ – ХХ століттях.

 
Фото: УІНП

"Ми прагнули представити постаті маловідомих жінок, які працювали в різних напрямках суспільного та державного життя. Вони були носіями українства, своїми діями відстоювали українську національну ідею та прагнули створення української держави.

Або здійснили вклад у розвиток української науки, культури, освіти чи мали інші визначні досягнення. Настінний календар має стати одним із візуальних елементів у подоланні "невидимості" жінок та їхнього внеску в історичний процес", – зазначає ініціаторка проєкту, головний спеціаліст Управління популяризаційно-просвітницької роботи УІНП Наталія Слобожаніна.

 
Фото: УІНП


Над проєктом працювали:

Авторка: Наталія Слобожаніна; Художник: Михайло Дяченко; Консультанти з одностроїв: Олександр Бондар, Владислав Куценко; Друк: Ярослав Копаниця.


Щоб отримати видання безоплатно
для закладів науки, культури та освіти, музеїв, військових частин, журналістів, громадських організацій та інших установ – деталі за посиланням.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.