Суд повернув назви проспектам Бандери і Шухевича

Перейменування Московського проспекту на Степана Бандери і проспекту генерала Ватутіна на Шухевича визнанно законним.

Сьогодні, 9 грудня, Шостий апеляційний суд міста Києва підтвердив законність перейменування проспектів Романа Шухевича і Степана Бандери в Києві.

 
Колаж: УІНП

Про це повідомив у Facebook екс-Голова Українського інституту національної пам'яті, нині народний депутат України Володимир В'ятрович.

"Суд задовольнив вимоги нашої та інших учасників справи апеляційних скарг. Незаконне рішення Окружного адміністративного суду міста Києва скасовано. Апеляційний суд дослідив докази у справі і дійшов висновку, що під час перейменування була повністю дотримана визначена законом процедура. Отже проспектам Бандери і Шухевича в Києві бути!", — коментує представник Українського інституту національної пам'яті в суді Сергій Рябенко.

Як відомо, Київська міська рада перейменувала Московський проспект в українській столиці на проспект Степана Бандери в липні 2016 року. За перейменування проспекту генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича (головнокомандувача Української повстанської армії) проголосувала в червні 2017 року.

У червні 2019 року Окружний адміністративний суд міста Києва за позовом Олени Бережної та низки громадських організацій скасував рішення про перейменування проспектів. На рішення Українським інститутом національної пам'яті було подано апеляцію, розгляд якої почався у жовтні. 28 жовтня відбулося друге засідання.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.