На Вінниччині відкрили барельєф Петлюри і відтворили бій армії УНР. ФОТО

У Крижополі відкрили меморіальну дошку на честь 100-річчя Української революції 1917-1921 років і барельєф Симона Петлюри, а також відтворили бій вояків армії УНР та Галицької армії проти військ Червоної армії.

Про це повідомляє Depo.Вінниця з посиланням на пресслужбу Вінницької ОДА.

 

Голова Директорії та отаман військ УНР Симон Петлюра у вересні 1919 року на залізничній станції Крижопіль прийняв звіт бойової залоги залізничного панцирника "Хортиця" і виступив із патріотичною промовою до місцевого населення.

 

У пам'ять про цю подію й відбувалося дійство, організоване істориками і краєзнавцями через 100 років.

 

У цей день Крижопіль відвідали і прямі нащадки вояків армії УНР, історики, громадські діячі, митці та письменники Київщини Вінниччини, а також історичні реконструктори зі Львова, Луцька, Тернополя і Вінниці, які продемонстрували учасникам урочистостей бойові баталії тих років, військову техніку у дії, наступ і оборону в умовах, "наближених до бойових".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.