У Польщі підтвердили, що Путіна не буде на 75-річчі звільнення Аушвіца

Яцек Чапутович підтвердив інформацію, що президента Росії Путіна на січневих урочистих заходах, присвячених 75-річчю звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау, не буде.

Про це повідомляє Польське радіо.

Аушвіц-Біркенау
Аушвіц-Біркенау
Фото: ВІКІПЕДІЯ

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович підтвердив інформацію, що президент Росії Владімір Путін не приїде на січневі урочисті заходи, присвячені 75 річниці звільнення колишнього нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Влада Польщі запросила на 75-річчя звільнення колишнього нацистського концтабору багатьох світових лідерів, зокрема, президента Росії, але нещодавно речник Кремля Дмітрій Пєсков повідомив, що "Путін не має у календарі цього візиту".

"Я підтверджую інформацію, що президент Росії не приїде. Ми хотіли, аби було високе представництво, але держави мають різні пріоритети. Ми раді тим, хто підтвердив свій приїзд.

Напевно це будуть дуже гідні святкування ювілею 75-річчя. Ми розраховуємо на добре представництво країн, котрі вважають, що це важливо", - сказав Яцек Чапутович в інтерв'ю Польському пресовому агентству (PAP).

У розмові з PAP Яцек Чапутович також зауважив, що Польща хоче не дозволити Росії шантаж проти України.

"Ми імпортуємо зі США скраплений природний газ, хочемо розбудувати мережу інтерконекторів, аби не дозволити Росії використання шантажу проти, зокрема, України", - сказав він в інтерв'ю.

Крім того, голова МЗС Польщі вчергове прокоментував питання уламків президентського літака Ту-154М, які Росія досі утримує на своїй території.

"Ми не отримали уламків, котрі є нашою власністю і Росія не бажає повернути їх нам, що, звісно, негативно впливає на наші двосторонні відносини. Ми постійно порушуємо це питання на міжнародному рівні. Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи із закликом повернути уламки не реалізується Росією.

Я звернувся з цього питання до генеральної секретарки Ради Європи, аби вона продовжувала стежити за цим питанням. Ми не можемо прийняти ситуацію, коли член організації не виконує цієї резолюції", - сказав він в розмові з PAP.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.