У Польщі підтвердили, що Путіна не буде на 75-річчі звільнення Аушвіца

Яцек Чапутович підтвердив інформацію, що президента Росії Путіна на січневих урочистих заходах, присвячених 75-річчю звільнення концтабору Аушвіц-Біркенау, не буде.

Про це повідомляє Польське радіо.

Аушвіц-Біркенау
Аушвіц-Біркенау
Фото: ВІКІПЕДІЯ

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович підтвердив інформацію, що президент Росії Владімір Путін не приїде на січневі урочисті заходи, присвячені 75 річниці звільнення колишнього нацистського концтабору Аушвіц-Біркенау.

Влада Польщі запросила на 75-річчя звільнення колишнього нацистського концтабору багатьох світових лідерів, зокрема, президента Росії, але нещодавно речник Кремля Дмітрій Пєсков повідомив, що "Путін не має у календарі цього візиту".

"Я підтверджую інформацію, що президент Росії не приїде. Ми хотіли, аби було високе представництво, але держави мають різні пріоритети. Ми раді тим, хто підтвердив свій приїзд.

Напевно це будуть дуже гідні святкування ювілею 75-річчя. Ми розраховуємо на добре представництво країн, котрі вважають, що це важливо", - сказав Яцек Чапутович в інтерв'ю Польському пресовому агентству (PAP).

У розмові з PAP Яцек Чапутович також зауважив, що Польща хоче не дозволити Росії шантаж проти України.

"Ми імпортуємо зі США скраплений природний газ, хочемо розбудувати мережу інтерконекторів, аби не дозволити Росії використання шантажу проти, зокрема, України", - сказав він в інтерв'ю.

Крім того, голова МЗС Польщі вчергове прокоментував питання уламків президентського літака Ту-154М, які Росія досі утримує на своїй території.

"Ми не отримали уламків, котрі є нашою власністю і Росія не бажає повернути їх нам, що, звісно, негативно впливає на наші двосторонні відносини. Ми постійно порушуємо це питання на міжнародному рівні. Резолюція Парламентської асамблеї Ради Європи із закликом повернути уламки не реалізується Росією.

Я звернувся з цього питання до генеральної секретарки Ради Європи, аби вона продовжувала стежити за цим питанням. Ми не можемо прийняти ситуацію, коли член організації не виконує цієї резолюції", - сказав він в розмові з PAP.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.