В Індонезії знайшли в печері малюнки віком близько 44 тисяч років. ФОТО. ВІДЕО

Археологи виявили в печері на індонезійському острові Сулавесі наскельний малюнок віком близько 44 тисяч років, який зображає полювання на свиней і буйволів.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на BBC.

 
ФОТО: Griffith University

На одній з частин малюнка довжиною 4,5 метра зображені дикі свині та буйволи. Поруч з ними намальовані фігури меншого розміру, схожі на людину, проте з рисами тварини (хвости або звірині голови). В іншій секції зображення також намальований буйвол, оточений кількома фігурами зі списами та, імовірно, мотузками в руках.

 
ФОТО: Griffith University

"Я ніколи не бачив подібного раніше. Я маю на увазі, що ми бачили сотні місць із наскельним живописом у цьому регіоні, але ми ніколи не бачили чогось схожого на сцену полювання", — розповів археолог австралійського Університету Гріффіта Адам Брамм.

Однак деякі вчені не вважають, що композиція є єдиним малюнком. Вони вважають, що це може бути серією зображень, які були намальовані за кілька тисяч років.

Команда науковців проаналізувала кальцит (мінерал, який відкладається з холодних вод у карстових печерах), який утворився на картині. Вони виявили, що кальцит на зображенні свині почав формуватися принаймні 43 900 років тому, а відкладенням на двох буйволах, щонайменше, 40 900 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.