У Житомирі передумали встановлювати пам’ятник Степану Бандері на місці погруддя Карлу Марксу

Пам’ятник українському політичному діячеві Степану Бандері вирішили встановити на вулиці Київській, а не на перехресті Театральної та Великої Бердичівської, як це планувалося раніше.

Про рішення встановити пам'ятник на вулиці Київській у Facebook написав депутат Житомирської обласної ради, керівник обласної організації ВО "Свобода" Сидір Кізін, передає Житомир.info.

Проект пам'ятника
Проект пам'ятника
Фото: УНІАН

"Пам'ятнику Степанові Бандері в Житомирі бути! Містобудівна рада погодила його встановлення у сквері на вулиці Київській, 25/27", – зазначив Сидір Кізін.

Нагадуємо, у червні 2018 року керівниця міської організації Всеукраїнського об'єднання "Свобода" Марія Бовсуновська інформувала, що пам'ятник Степану Бандері встановлять у сквері на перехресті вулиць Театральної та Великої Бердичівської, на місці колишнього погруддя Карлу Марксу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.