Київ очікує кроків Варшави щодо українських місць пам’яті в Польщі

Україна надала Польщі дозволи на проведення пошукових робіт на своїй території та очікує на відповідні кроки з польського боку щодо упорядкування місць української пам’яті.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква, повідомляє "Європейська правда" з посиланням на пресслужбу голови держави.

 
КОЛАЖ: ТСН

Жовква минулого тижня зустрівся в Києві із заступником державного секретаря Міністерства закордонних справ Польщі Марчином Пшидачем.

Як зазначено в повідомленні, під час зустрічі йшлося про основні питання двостороннього порядку денного, зокрема щодо реалізації домовленостей, досягнутих на рівні глав держав, а також під час засідання Консультаційного комітету президентів України і Польщі 5 листопада 2019 року у Львові.

"Обговорюючи проблематику вшанування спільної історичної пам'яті, Ігор Жовква підкреслив, що Україна надала дозволи на проведення пошукових робіт та очікує на відповідні кроки з боку польської сторони щодо упорядкування місць української пам'яті на території Польщі", - розповіли в ОП.

Пшидач підтвердив незмінну підтримку Польщею територіальної цілісності та суверенітету України й висловив готовність офіційної Варшави продовжувати тиск на РФ з метою виконання Мінських домовленостей.



Читайте також:

У Львові знайшли поховання польських воїнів, загиблих під час оборони міста у вересні 1939-го

Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.