АНОНС: Презентація книжки "Справа Василя Стуса" з Вахтангом Кіпіані у Тернополі

Жодна газета у Радянській Україні не написала про арешт Василя Стуса. Тим важливіше в Україні незалежній відновити та закріпити пам’ять про сміливих борців за неї.

Завдяки нещодавньому відкриттю архівів КҐБ, тисячі сторінок опрацював історик Вахтанг Кіпіані, щоб найцікавіше вмістити до своєї книжки, повідомляють організатори у Facebook.

 

1989 року студент Вахтанг, уродженець Тбілісі, вперше почув про Василя Стуса, а через 30 років як відомий український історик видає книжку, щоб змінити "плакатне" ставлення до поета та його сучасників-однодумців.

"Їм теж було по 20-30 років, і вони теж хотіли мати роботу, батьківство, відпочивати, мріяли про творчість. Але все пішло шкереберть, бо була така держава", – розповідає Кіпіані.

Називає свою роботу спробою пояснити, що, не зараз назвали Стуса героєм, а він став ним у боротьбі за право говорити в літературі. За словами автора, видання показує Стуса як просто людину, громадянина, правозахисника, творчу постать.

"Ніколи раніше не публікувався архів Комітету держбезпеки СРСР у такому обсязі. Багато дрібних папірців, як пазли, складають страшну справу Василя Стуса. Стає зрозуміло, що його не було за що судити", – розповідає автор книги.

У ній він зібрав покази свідків, листи з тюрми, спогади родичів і друзів, які охоронялися під радянським грифом "секретно", допоки завдяки декомунізаційним законам вони не стали загальнодоступними.

"Із залу суду виступають аркуші зі справи, де товаришки Михайлина Коцюбинська та Світлана Кириченко говорять про Стуса як про людину кришталевого сумління", – анонсує книжку Вахтанг Кіпіані.

Організатори запрошують почути наживо від автора про невідомі досі факти життя, ув'язнення та загибелі дисидента. Заразом і про пригоди книжки після друкарні. Скажімо – засмучується чи радіє автор, отримавши повістку в суд за позовом фігуранта книги Віктора Медведчука.


Час: 19 грудня, четвер, 19.00


Місце: "Бункермуз", бувльвар Тараса Шевченка, 1, м. Тернопіль


Вхід вільний.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.