АНОНС: Презентація книжки "Справа Василя Стуса" з Вахтангом Кіпіані у Тернополі

Жодна газета у Радянській Україні не написала про арешт Василя Стуса. Тим важливіше в Україні незалежній відновити та закріпити пам’ять про сміливих борців за неї.

Завдяки нещодавньому відкриттю архівів КҐБ, тисячі сторінок опрацював історик Вахтанг Кіпіані, щоб найцікавіше вмістити до своєї книжки, повідомляють організатори у Facebook.

 

1989 року студент Вахтанг, уродженець Тбілісі, вперше почув про Василя Стуса, а через 30 років як відомий український історик видає книжку, щоб змінити "плакатне" ставлення до поета та його сучасників-однодумців.

"Їм теж було по 20-30 років, і вони теж хотіли мати роботу, батьківство, відпочивати, мріяли про творчість. Але все пішло шкереберть, бо була така держава", – розповідає Кіпіані.

Називає свою роботу спробою пояснити, що, не зараз назвали Стуса героєм, а він став ним у боротьбі за право говорити в літературі. За словами автора, видання показує Стуса як просто людину, громадянина, правозахисника, творчу постать.

"Ніколи раніше не публікувався архів Комітету держбезпеки СРСР у такому обсязі. Багато дрібних папірців, як пазли, складають страшну справу Василя Стуса. Стає зрозуміло, що його не було за що судити", – розповідає автор книги.

У ній він зібрав покази свідків, листи з тюрми, спогади родичів і друзів, які охоронялися під радянським грифом "секретно", допоки завдяки декомунізаційним законам вони не стали загальнодоступними.

"Із залу суду виступають аркуші зі справи, де товаришки Михайлина Коцюбинська та Світлана Кириченко говорять про Стуса як про людину кришталевого сумління", – анонсує книжку Вахтанг Кіпіані.

Організатори запрошують почути наживо від автора про невідомі досі факти життя, ув'язнення та загибелі дисидента. Заразом і про пригоди книжки після друкарні. Скажімо – засмучується чи радіє автор, отримавши повістку в суд за позовом фігуранта книги Віктора Медведчука.


Час: 19 грудня, четвер, 19.00


Місце: "Бункермуз", бувльвар Тараса Шевченка, 1, м. Тернопіль


Вхід вільний.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.