Колишню базу підводних човнів у Франції перетворять у центр цифрового мистецтва. ФОТО

Базу підводних човнів у французькій провінції Бордо, побудовану під час Другої світової війни, перетворять у найбільший у світі центр цифрового мистецтва Bassins de Lumières.

Про це повідомляє The Village із посиланням на My modern met.

 
ФОТО: Culturespaces – Nuit de Chine ; © akg-images / Erich Lessing ; © akg-images

Бункер використовували для підводного флоту Німеччини і Італії протягом певного часу під час Другої світової. Простір займає площу 13 тисяч квадратних метрів.

 
ФОТО: Culturespaces – Nuit de Chine ; © akg-images / Erich Lessing ; © akg-images

Тепер у ньому влаштовуватимуть цифрові виставки, присвячені історії мистецтва, а також сучасному мистецтву.

 
ФОТО: Culturespaces – Nuit de Chine ; © akg-images / Erich Lessing ; © akg-images
 
ФОТО: Culturespaces – Nuit de Chine ; © akg-images / Erich Lessing ; © akg-images

Перетворенням бази займатиметься проєкт Culturespaces, який раніше створив подібний простір Atelier des Lumières у колишньому чавуноливарному заводі в Парижі.

 
ФОТО: Culturespaces – Nuit de Chine ; © akg-images / Erich Lessing ; © akg-images

Для першої довгострокової виставки Culturespaces обрала художника Густава Клімта. Bassins de Lumières має відкритися 17 квітня 2020 року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.